Спонсор запису: Збираєтесь в Карпати? Відвідайте Рахівщину. Це найвищі в Україні вершини, високогірні озера, унікальні архітектурні споруди, центр Європи та ще багато чого цікавого. Дізнатись більше можна на сайті Rahiv.com.
Неймовірно, але повний штиль на особистому фронті за останній тиждень перетворився на бурхливе море, у хвилях котрого різко з’явилася купа кораблів. Одні свого часу швартувалися біля моєї пристані, хтось надовше, хтось ні, інші просто спинились із намаганням поповнити запаси і пливти далі…
Але якщо із швартуванням я ще розберусь, то от з капітанами цих кораблів доведеться розібратися глибше і серйозніше. Одна наразі займає серце і думки, інша намагалась, але було надто пізно… Хтось намагається повернути собі постійну приписку в порту, хтось одразу заявив, що він ненадовго. А де з ким взагалі нічого не зрозуміло, але он її вітрило вже маячить на горизонті…
Потім, поглянувши на цю повну кораблів гавань починаєш думати – а що тепер? Мусить залишитися тільки один. Але хто? Той, хто колись, той хто зараз, той хто в майбутньому, чи той, з ким все ще не зрозуміло?
Життя і раніше ставило мене перед жорстоким вибором. і далеко не кожного разу я обирав правильну таблетку. Набивши гуль, набивати їх на тому самому місці стає все важче і важче. Боляче, синці і просто старі шрами так і норовлять втрапити в зону удару, окрім того це і так не дуже приємно, навіть опустивши больовий шок.
Спитати б у Бога: “Господи, а де воно все раніше було?” Шкода, що відповіді я не отримаю.
