The masterpiecer! Full HD

Навігація:
Частина 1 (введення і труднощі вдальрайдера)
Частина 2 (розробка маршруту і графіка слідування)
Частина 3 (амуніція і одяг вдальрайдера, складання зручного багажу)
Частина 4 (дорога та її нюанси)
Частина 5 (сон) (ви тут)

Привіт! Того разу я розповів вам про дорогу як таку і маленькі нюанси в її процесі. Сьогодні я згадаю (на прохання читачів) про такий момент, як сон – на вокзалах, в електричках і скрізь. Як виявилось, ця проблема хвилює людей набагато більше, аніж я думав.

Сон… Ох ця вічна людська потреба. Між нами кажучи, вдальрайдери досі ламають голову над тим, як “сутками” не спати. Залежить, звісно, від загального стану організму, однак дорога сама по собі дуже втомлює, тому не дивуйтесь, що вже годин через 12 активної їзди вам захочеться десь прихилити голівоньку і подрімати пару годинок. Отут і постає питання – а як? Спробую розкрити тему.

Спосіб перший. Електричко-порожній. Якщо електричка йде напівпорожняком, і місця більш ніж достатньо, ви просто розвалюєтесь всією своєю довжиною на все таке довге сидіння, підкладаєте під голову рюкзак і … спите. Єдиний мінус – ваш спокійний (відносно) сон можуть перервати пасажири, які зайшли в вагон на якійсь станції і яким не вистачило місця аби сісти. Ще один момент – поглядайте на годинник! Особливо якщо вам треба вийти на проміжній станції, а не на кінцевій. Або прохайте пасажирів, які їдуть до кінця/довше, ніж вам треба, аби вони вас розбудили. Якщо гарно попрохаєте, навіть розбудять.

Спосіб другий. Електричко-повний. На жаль, в більшості випадків електрички ходять повністю (або надмірно) завантажені. Але навіть в такому не надто легкому режимі ви можете спати:
1) обпершись на вікно, якщо ви біля нього сидите;
2) сидячи між сусідами і кимарячи (тут головне – контролювати голову і не зловживати сусідами як подушками. Хоча в моєму житті був випадок – зустрів вдальрайдера, який возив із собою подушку.);
3) обпершись на стіни (тут головне – мати міцні ноги і гарний сон-контроль, аби внаслідок гальмування чи ще там чогось не гепнутись горілиць прямо на запльовану підлогу);
4) на багажній полиці (оооо так, не пробували? Рекомендується виключно хардкорним вдальрайдерам. Там тісно і небезпечно, бо один невірний рух – і можна отримати нефігові травми, зате там ви цар і Бог! Ще й полежати – ну прямо купейний вагон, ги).
Головне – слідкуйте за своїми речами, аби вас не обікрали. Але про це ще буде трохи нижче.

Спосіб третій. Вокзальний. Рух рухом, а часто є надто багато вільного часу між електричками, який треба провести з користю. Наприклад, виспатися. Хоча б трохи. На вокзалі, благо, всі умови є – і кімнати тимчасового перебування, і кімнати матері і дитини, і готелі, і зали підвищеного комфорту, і просто зали очікування, де сидять купи бабульок, бомжів і всілякого іншого соціального нашарування, і навіть профільні зали очікування (наприклад, на вокзалі Київ-Пасажирський є спеціальні зали очікування для інвалідів і для мам з діточками). Що обрати для відпочинку – справа ваша, і вашого гаманця, але суто тру вдальрайдери сплять безкоштовно. Для цього ми займаємо місце в залі очікування (а якщо немає – то каравулимо можливе звільнення такого) і – засинаємо. Однак є питання безпеки ваших кишень і вашого рюкзака. Сплячого легко пограбувати, якщо на те пішло. Тому майте при собі 1-2 маленьких замочка, аби закривати головні відділення рюкзака, а ключики можна носити на якомусь ланцюжку, ближче до тіла. Як варіант – на натільному. Щодо кишень – просто зробіть так, щоб речі в кишенях були максимально недоступні. Перекрутіть кишені, обирайте одяг з глибокими кишенями… Способів маса. Ну і не забувайте про те, що гарне сусідство в залі очікування (бабуся, якийсь охайного вигляду молодий чоловік) може зіграти для вас роль кращу за навіть найкращого бодігарда.

На сьогодні все, а у шостій частині – про форс-мажорні обставини під час поїздки – неприємності, складнощі, всіляка інша фігня – та як їх уникнути або вийти з них максимально сухим. Почуємось!