The masterpiecer! Full HD

Напевно, це найгірше, що є в людині. Але без нього ніяк. Особливо в цих наших інтернетах. І без цього ніяк, і власний антивірус періодично не підпускає людей до себе, а побічною реакцією буде одне слово – “ненавиджу”.

І за 6 років життя в інтернеті (і в пов’язаних з ним сферах життя) я зненавидів:

1. Лєбєдєвофагів і бидлопізайнерів. Артємію звісно рішпект, але плоди його тонкотроллінгової праці дали свої результати – і по нашій блогосферці бігає багацько школоти, хто вважає його беззаперечним авторитетом, фапає молиться на нього і на все дивиться не зі своєї точки зору, а з точки зору “чи сподобалось би це Тьомачкє”. Це поганий сигнал – людина вироджує власну точку зору і стає бидлом, при цьому монстроподібно від цього відхрещуючись. Ще одна цікава їх особливість – вони завжди готові серти цеглою на досягнення будь-кого з людей (а най би це навіть рідний брат), при цьому не розуміючи, що самі в житті ще нічого подібного не досягли (чи взагалі вже нічого не досягнуть) саме завдяки отій випрацюваній точці зору. Вірніше, її відсутності.

2. Радикальних маководів, яблучників і айфонщиків. Взагалі компанія Apple обрала цікавий шлях розвитку. Єдине в чому помилилась – в ціні. Якби все випущене нею коштувало хоча б приблизно в тих рамках, які може собі з натягом дозволити середньостатистичний українець, сумніваюсь, що Microsoft довго б трималася на ринку. Наразі ж продукція яблучка залишається для “пантових” і “багатих”. Останній вереск (чи то писк, чи то хрюк) моди – яТрубко, взагалі побив усі рекорди за присутністю в руках різноманітного гламур’я. Звісно, що люди, психіка яких подібна до вищеописаних Лєбєдєвофагів, витрачають останні гроші, зароблені на роботі чи (частіше) випрохані у батьків (у випадку школоти), на крутий телефончик, айподік, на який потім страшенно матюкаються, бо музло не кидається в нього через Праваднік, а особливо фагоцентричні – ще й на Макбуки і навіть аймаки. На відміну від тих, хто знав, навіщо купував продукцію Apple, айфонщики не можуть достеменно і аргументовано пояснити, на якого біса їм та цяцька. Все, що можна почути у відповідь “Ну це ж круто, це ж модно, он у нього такий самий…” Масова культура бидла. Особливої уваги заслуговують маководи. Вони вперто кричать на Хабрі про те, що ця ваша Вінда – гівно, вони готові привести тобі 1001 аргумент, чому МакОсь краща за всі інші ОСі. Все дуже правильно, однак їх все ж ненавидять. Чому? Банально – заїбали… Тому і їх доводиться ненавидіти. Бо після зустрічі чи банального спілкування з такими мозок як правило залишається жорстоко згвалтованим через вухо без гандона.

3. VIP. Не дивлячись на те, що мене теж суто теоретично можна до них віднести, я їх ненавиджу. Будь-яке козиряння своїм статусом, грошима, новенькою засмагою з солярія чи тим же вищезгаданим айфончиком викликає в мені бажання дати чимось важким по їбалу, щоб людина опам’яталась. Останні приклади – деякі студентки з мого курсу (хто не пам’ятає, я навчаюсь в КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого на спец. “Диктор і ведучий телепрограм”). Вони вже відчули смак життя, вони понакупляли різних шмоток в секондах, вони ходили на попсові передачі на М1, вони тягнуть з батьків останні копійки на новий манікюр і ще більше шмоток… А коли я бачив їх вперше, всього цього не було. Були лише трошки лякливі дівчатка, з провінції, які виглядали так, що в ту ж Арену не пройшли б. А тепер солодке столичне життя бахнуло по личку, і вони вже інші. Не розуміючи, що йдуть в нікуди, вони все ще їдять кактуси. Сумно. І таких я теж ненавиджу.

Це лише витримки. І колись, коли в мене буде ще хвилинка ненависті, я вилию її на ще когось. У кого був гарний настрій – вибачте, що читали всю цю гидоту :)