Спонсор запису: 14 февраля день влюбленных, подарки, поздравления, валентинки
Download ipod movies online for free
Моя дупа завжди знайде собі пригод. Частіше за все я вирішую їх ще на етапі початку, і майже завжди на свою користь, однак є один конфлікт з людиною в університеті, який переріс у стан перманентної війни. З непередбачуваним абсолютно кінцем.
Що буває, коли викладач вступає у конфронтацію із студентом? Як правило, в хід іде весь арсенал – двійки, незаліки, доповідні, “підговори” комісії. Однак коли все це не допомагає (а саме так у моєму випадку і сталося) починається найцікавіше.
У веденні партизансько-диверсійних дій для того, щоб викинути непотрібного студента з гри, викладачі давно перемахали партизанів часів Другої світової. Тільки і встигаєш дивуватися, як ця людина до такого додумалась? Хоча недооцінювати суперника – теж дуже і дуже фатально може закінчитися.
Зараз починається новий семестр, і схоже у війні наступає бліцкриґ. За ці півроку мене спробують позбутися остаточно, і фундамент під це вже заклали. Єдине, чого не врахував табір противників – це мого досвіду таких воєнних дій. Адже мене свого часу виганяли і з гімназії, і з ліцею, і зовсім не за оцінки, а більше за вільнодумство, за пропагування демократії в освіті, за принцип хоча б примарної рівності між учителем і учнем, коли учень поважає учителя, але й учитель поважає учня. Наразі друге стало безумовною рідкістю, а мені хочеться блювати, коли мене хочуть поставити на місце, туди, де вже стоїть орава жополизів, які готові себе хоч гівном на палиці визнати, аби здобути бажаний “п’ятак”. Огидно, ницо, жахливо! Я прийшов за знаннями, а не за оцінкою, а натомість мушу включатися в “підкилимні” інтриги, аби вижити. І після цього ще питають “ну як тобі тут вчиться?” П*дараси.
Так от, напевно вперше вжитті пан викладач допустив помилку. Серйозну помилку, зв’язавшись зі мною. Не подумайте, що я хвалюсь чи якесь велике цабе, просто він мене недооцінив. Ота найперша помилка, якої допускаються боксери, самбісти, каратисти, виходячи на ринг/татамі з розповідями тренера про цю людину і сподіванням, що все закінчиться швидко і перемогою. Він порахував мене звичайним студентом. І помилився. І якщо я буду вчитися на третьому курсі, знайте – я виграв. А так воно і буде.
