В процесі пізнання тоді ще нового для мене жанру – електронної музики, в основному клубних напрямів – я здивувався, як же мало люди про неї знають, і в результаті цього як погано про неї думають. Тут я зібрав 5 міфів, почутих від найрізноманітніших людей, і їх відповідне розвінчання.
Міф 1: Написати трек – це як два пальці об асфальт, от класика – там важче, душу треба вкласти…
Найрозповсюдженіша думка. Хочу відкрити маленький секрет – насправді семплів, з яких, як конструктор складають трек, дуже небагато. Саме якісних семплів, звуків, які можна включити в трек. В моїй колекції, приміром, є 5 треків, які використовують в своїй основі однаковий семпл. І основна задача того, хто зібрався створити трек – це зібрати з цих семплів ні на кого не схожий трек, бо навіть маленька схожість одразу відбиває бажання його слухати – його обзивають плаґіатом і всьо. А до честі клаберів і діджеїв, музична пам’ять в них просто-таки феноменальна. Тому створити майже з нічого унікальну річ, під яку буде гоцати півсвіту – дійсно мистецтво, яке ні в чому не поступається класиці.
Міф 2: Всі треки одноманітні, і їх нецікаво слухати.
Під одноманітністю як правило мають на увазі, що одна музична фігура повторюється як рефрен багато разів. Але давайте підрахуємо – в класичному треку одна музична фігура повторюється не більше ніж 4 або 8 тактів, після чого трансформується – до неї щось додається, і видозмінена фігура знову звучить 4-8 тактів, і так по колу. Взагалі класичний клубний трек має структуру хвилі – семпли наростають один на одний, і так до кульмінації трека, після чого все, як хвиля “сходить нанівець”. 8 тактів – це класична довжина звичайного відрізку музичного твору, тому я з таким же успіхом можу заявити, що і Бах одноманітний, бо і в нього може зустрітися одна фігура на цілих, йоптить, 8 тактів! Ну їй-бо, смішно.
Міф 3: Ця музика “отупляє”.
А як цей варіант пояснити, я навіть не знаю. Як може ритмічна мелодична конструкція отупляти – самі переносники цього міфу пояснити не можуть. Тому відкинемо його як незрілий і нефактований.
Міф 4: Від цієї музики можна залишитися без слуху…
…як в принципі і від будь-якої музики, яка грає на неякісному обладнанні, з неправильними налаштуваннями еквалайзера і на екстримальній гучності. Можна і від Моцарта розрив барабанної перепонки отримати. За бажанням.
Міф 5: Клубняк – то виключно для молоді.
Ніфіга, я особисто їхав у потязі з 42-річним дядьком, який преться від Hard Electro, і всю ніч замість того щоб спати ми обмінювалися треками. Таких небагато, але вони є!
І взагалі – обмеженість людини в музичному смаку може багато що про неї сказати. Тож перш ніж щось кардинально стверджувати, спробуйте не поспішати і ще раз все обдумати. Враження про людину складається надто швидко. Швидше, аніж встигаєш схопити слово, як горобця.
