Листопад 12th, 2009 16 коментарів
Звичайно, я не лікар дівочих душ (іноді й своєму особистому життю заледве даю ради, якщо воно в мене є), але до мене вже звикли звертатися за неупередженою допомогою у розрулюванні найрізноманітніших сердечних питань. Невдячна праця, я вам скажу, та що поробиш, така доля моя, гірка доля моя. Основна причина подібної довіри – я маю чудовий тверезий погляд зі сторони. І на відміну від інших подібних “радників”, я даю гарантію на правильний результат (у випадку прислухання до моїх слів). І, що найголовніше, я не даю порад, я даю РЕКОМЕНДАЦІЇ. А це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Адже поради зазвичай даються безапеляційним тоном, ібо “радник” впевнений у своїй правоті на всі 100. Рекомендації – це ж лише інформація до роздумів, і як діяти далі – справа вже конкретної людини. Різняться і результати – у випадку “провалу” конкретно порад винна та людина, яка порадила, у випадку ж провалу рекомендацій – людина винить себе сама, бо могла в результаті аналізу рекомендацій вчинити і по-іншому. Отаке життя. Однак вся суть посту не про те, це лише “коротенька” преамбула.
Останнім часом різні мої знайомі жіночої статі звертаються до мене з практично ідентичною проблемою – “мені подобається хлопець, але я боюсь підійти до нього” і всьо таке і теде і тепе і прочєє і прочєє і прочєє. Я вже задовбався пояснювати що до чого і пробувати направити мізки на путь істинний хоча б на конкретно цей проміжок часу. Тим не менш, я востаннє пояснюватиму свою позицію і потім просто буду давати посилання на цей запис – хай читають.
Як відомо, для хлопця проблема “підійти до дівчини, яка йому сподобалася” взагалі не стоїть як така – так розпорядилась природа, і воно стовідсотково на краще (Господи, дякую тобі за те, що я чоловік! Примітка розміщена на правах подяки). Для дівчини ж банально спробувати дати знати хлопцю, що вона до нього небайдужа, перетворюється в мегапроблему масштабів Чорнобильської катастрофи. І як правило, їх логіка просто не здатна виробити адекватного плану дій (пробачте, любі дівчата, але воно так і є). А якщо і виробляє, то вони самі себе накручують, мовляв, “так не буває”, “мені не пощастить”, “а раптом не подіє” etc.
Отже, складемо міні-словесну блок-схему з розв’язання цієї, на перший погляд, такої простої проблеми.
» Читати далі «
Серпень 15th, 2009 7 коментарів
Свого часу відомий пізайнер Лєбєдєв написав у себе в ЖЖ пост, де пояснив трьома причинами, чому в Україні так добре жити. Я вирішив доповнити його список, використовуючи як свої надумки, так і підказки інших. Отож, зустрічайте – 12 причин, чому Україна краща, аніж Росія:
1. В нас набагато дешевший мобільний зв’язок та бездротовий інтернет (і інтернет взагалі).
2. В нас дуже дешеве пиво ;)
3. В нас є російський газ :-D
4. В нас смачний борщ, а ще є сало.
5. В нас не потрібний паспорт, щоб купити квиток на потяг, вийти в крамницю чи взагалі перднути (особливо це стосується столиці, бо в Москві, як відомо, без паспорта з пропискою жити фізично неможливо)
6. В нас земля родючіша.
7. В нас дівчата красивіші ;)
8. В нас можна вибирати президента. Ги.
9. В нас пісні милозвучніші!
10. В нас є Одеса і Донбас…
11. В нас вигідне геоположення – півдоби до моря, до гір, до Європи і навіть до Москви.
12. В нас можна фапати на Тимошенко, і вас зрозуміють…
… і це можна продовжувати до безкінечності :) Хто продовжить?
Липень 21st, 2009 1 коментар
Київрада продумує проект, за яким київській молоді буде заборонено гуляти на вулиці з 22.00.
Депутати мають на меті обмежити перебування на вулиці для 8-річних дітей без супроводу дорослих до 20.00, дітей, яким є 14 років – до 21.00.
Передбачається, що підлітки до 17-ти років зможуть бути на вулиці до десятої години вечора…
Я обожнюю цю країну, я обожнюю це місто, я обожнюю нашого мера. Йобаний стид…
P.S. Мені 18, якщо виникнуть питання, тобто на мене подібна фуйня не розповсюджується. Але “шкода побратимів” (с) Файна Юкрайна
Травень 23rd, 2009 4 коментарі
Одна з учасниць тестування у Львівській області втопила в туалеті мобільний телефон, вочевидь, під час користування ним. (@mrgall)
Те, що наразі називають ЗНО, треба топити у вищезгаданому туалеті. Це я вам кажу, людина, яка його здавала. Звісно, за рік мало б щось покращитися, але… Хуя з два. Кількість обов’язкових предметів збільшили, систему зробили ще більш непрозорою (учням залишається лише здогадуватися, як це все відбувається, хоча нібито все відомо), а про те, як ним стращають “бідні невинні дитячі душі” (с) я вже взагалі не згадую. Сам нервував не по-дитячому, коли заходив в аудиторію, хоча це було не страшніше, аніж вести концерт на головному майдані Хмельницького. Можливо, мені погано видно з висоти мого театрального університету, але тим не менш, мені цих хлопців і дівчат шкода. Я за повернення старих екзаменів, якими б корумпованими і совковими вони не були.
Ой, як важко тепер нашим дітям! Нам було набагато легше! (Остап Вишня)
Травень 5th, 2009 Прокоментуй!
Боже, як я люблю цей мультфільм! Напевно, це мій найулюбленіший український мультик! І дуже дивно, що я не знайшов його на ТвоїйТрубі. Тому залив всім на здоров’я. Насолоджуйтесь переглядом! Настрій піднімає на 450%!
» Читати далі «