За час публікації серії постів про вдальрайдінґ, як ви вже зрозуміли, я ще й встигав жити. І за ті два місяці, які ви не бачили від мене душороздираючих рядків, сталося стільки всякого, що вистачило б на декілька розрізнених записів. Та все ж, зберу хоча б деякі в одному.
1. Універське повернення блудного сина. Я сам в це не вірив. Та Бог, як виявилось, є. І за допомоги деяких впливових людей я таки залишився в університеті і більш-менш успішно завершив другий курс, з чим мене можна і привітати. Щоправда, мені особисто радіти рано, бо інтрига навколо мене закручена набагато веселіше і жорсткіше, аніж я думав. Тож це перша перемога, однак битви ще будуть. Та зараз я про це не надто думаю – відпочинок чекає! Я мушу відновити втрачені за 4 місяці 20 кг, поправити здоров’я і просто гарно провести час. Чим в принципі і буду займатись.
2. Особисте. Раніше я неодноразово стверджував, що знайшов нарешті своє кохання. Щоправда, потім все йшло шкереберть з різних причин. І потім я вже розумів, що помилявся в людині. Добре, що хоч швидко і вчасно. Так танула надія знайти оту єдину, з якою захочеться просто бути поруч. На горизонті майоріла небезпека знову піти по шляху непомірного “блядства”, а я це вже проходив. Та раптом…
… Я довго не вірив. Я сумнівався. Я придивлявся. Я аналізував. Я мучався. І все по-дурному. Бо наразі я щасливий. Не уявляєте, наскільки. Ідеали існують. Як виявилось. Так і хочеться відправити в сраку тих, хто все життя торочив мені протилежне. Бо в цій дівчині мене влаштовує цілковито все. Від найменшої деталі фігури до характеру, такого тихого, спокійного і неконфліктного, якого мені завжди так не вистачало в житті. Я вже не кажу навіть про наші ночі – якщо я не сексуальний гігант, то принаймні відчуваю себе таким, ще й як! А сцену прощання надовго на вокзалі, коли я їхав в Хмельницький, я не забуду в житті ніколи. І я знаю, що вона чекає. А чого ще потрібно в житті? Щоб було до кого повернутись. Нарешті така людина в мене є. І за це їй окрема дяка.
3. Перший досвід у e-commerce. Вчора відкрилась Крамниця Укрбашу. Я – її автор ідеї, виконавець і арт-директор. Це буде мій перший досвід у створенні і підтримці інтернет-магазинів, тому побажайте мені успіху. Будуть акції, розпродажі, спецпропозиції – все по-справжньому, так би мовити. Тому хто ще не засвідчив свою непомірну любов до Укрбашу, може тепер щось собі придбати.
Поки все, про що так хотілось поділитися з народом. Згадаю ще – обов’язково напишу. Почуємось.
1. вітаю
2. а ти мене не слухав))). ідеалів не існує, просто той, кого кохаєш є тим, хто тебе доповнює і є найкращим для тебе. а ідеал це нудно.
3. як на мене ціни не для аудиторії укрбашу, тому багато точно не заробиш. але хто зна…
3. Якщо Укрбаш – це купка школоти і ніщєбродів, мені буде відверто сумно і слізно, що в нас така аудиторія.
Чого ж так схуд, треба на все забити i жирiти.