masterpiecer. Reloaded.

Свого часу мене ця пісня полонила, але я почув її по радіо і не знав ні виконавця, ні назви. Пошуки тривали два роки. І я таки знайшов… Залишу тут, щоб не забути ;)
P.S. Якщо комусь захочеться скачати – сподіваюсь, всі вміють дивитися в код сторінки? :) Якщо треба варіант більш якісний – свистіть в коментарі.

Українські дівчата – найкращі в світі! І дівчата усіх інших країн нашим заздрять! Ще б пак, адже в українок найбільший середньостатистичний розмір бюсту в Європі – третій! Це тільки в нашій країні для того, щоб споїти і спокусити українку, вам доведеться витратити свою місячну зарплату, бо від одного коктейлю вони фіг розклеяться!! Тільки наші дівчата додумуються отримувати від згвалтування насолоду… І саме тому країна досі не голодна, що вони вміють готувати, причому так, що пальці ще довго обсмоктуватимеш! Наших дівчат не здатна дослідити наука, бо вони самі не завжди себе розуміють. У них не буває критичних днів, вони іноді просто не налаштовані на секас… А ще тільки вони можуть на повному серйозі заявити хлопцю “Ти дурко!”, а наступної миті вже палко цілувати десь в районі спальні. І наші жінки ніколи не пропадуть навіть у випадку Армагедону, бо ще й не такий пиздець за життя бачили!

Цінуйте українок, чоловіки ;)

Ну от, знову це ваше кохання… Та яке в біса кохання? Це настільки тонка матерія, що її постійно хтось рве, і до крові, як невмілий хлопчина вперше дівчині самізнаєтещо. Я не вірю в кохання. Принципіально. Його просто не існує!..

… Хоча… не вірив…
(Читати далі…)

За політичною ситуацією я останні дні спостерігав з неабиякою цікавістю. І вірите, як в закоренілого циніка з маленьким, але багатим життєвим досвідом, було відчуття, що хтось все-таки когось наїбе. Першим став Янукович.

Радійте, феміністки всіх рівнів – тепер можна обкласти гівном чоловіків і вчергове стверджувати про те, що “всє мужикі – казли” і “етот Данбас всєх дастал”. Тут, щоправда, нікого не шкода – що Ме, що Жо один одного варті. Попіарились і годі.

Сьогодні в нас рубрика “Блого”, а отже в ефірі третій випуск Топу. Останні цитати ви завжди можете переглянути в моєму акаунті на deepmemo. Ну а зараз – 5 кращих цитат:
(Читати далі…)

Щось останнім часом я дуже захотів поїздити по всіляким івентам, цікавим місцям і т.д. Хто що порадить?

В п’ятницю весь день мене ніхто не міг достукатися по жодному з каналів зв’язку. Все просто тому, що той самий цілий день я знімався.

Взагалі, для студента творчого вузу зйомки – річ звична. Халтурки бувають частенько, і тому продивляючись ТВ-рекламу, без кінця натрапляєш то на свого кращого друга в рекламі 344, то на сусіда гарного друга в рекламі Люкс (тій самій, де офіціант цілує одного з учасників Квартал 95 – отой офіціант і є вищезгаданий сусід) і т.д. Тобто це для нас, як ви розумієте, раз плюнути і розтерти.
(Читати далі…)

Попередньо досягнув домовленості з одним з українських продакшнів щодо зйомок у шоу “Битва анекдотів” на київському телеканалі СІТІ. Все, що мені потрібно – ще 2-х людей (щоб вийшла команда) і багатий анекдотичний запас. І те і те в наявності :)

Зйомки в п’ятницю, про час ефіру для бажаючих повідомлю додатково. І шукається людина, яка за пивасик рипне мені передачку на DVD-шку :)

Стандалонщики, агов! Розбирайте квиточки на найзахопливішу зустріч блоггерів останнього весняного місяця! Подробиці і забір свого квиточка. Я буду :)

Одна з учасниць тестування у Львівській області втопила в туалеті мобільний телефон, вочевидь, під час користування ним. (@mrgall)

Те, що наразі називають ЗНО, треба топити у вищезгаданому туалеті. Це я вам кажу, людина, яка його здавала. Звісно, за рік мало б щось покращитися, але… Хуя з два. Кількість обов’язкових предметів збільшили, систему зробили ще більш непрозорою (учням залишається лише здогадуватися, як це все відбувається, хоча нібито все відомо), а про те, як ним стращають “бідні невинні дитячі душі” (с) я вже взагалі не згадую. Сам нервував не по-дитячому, коли заходив в аудиторію, хоча це було не страшніше, аніж вести концерт на головному майдані Хмельницького. Можливо, мені погано видно з висоти мого театрального університету, але тим не менш, мені цих хлопців і дівчат шкода. Я за повернення старих екзаменів, якими б корумпованими і совковими вони не були.

Ой, як важко тепер нашим дітям! Нам було набагато легше! (Остап Вишня)